Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!
Я спиздился в своем неоновом халате, позади меня проигрывал рэп на всю катушку. Я собирался закупиться кокаином и отправиться в самые деревенские трущобы, чтобы показать всем, кто здесь настоящий босс. Знаешь, для меня наркотики - это стимулирующий коктейль, который качает мозги и дает мне всю нужную энергию.
Бродя по улицам мегаполиса, я был настроен на полную жопу. Забредая в задние дворы, находки закладок случались каждый раз чаще. Неудивительно, потому что я был на вершине своего молодежного дерьма. Наконец-то наткнулся на проводника, который смог подсказать, как достать этот сладкий белый порошок.
— Бро, где тут фрай? - спросил я, хапнув глоток из своего красноглазого питейна.
— За углом, чувак. Там тебе всё запилить можно. - ответил проводник с широкой улыбкой.
Закупившись до предела, я был готов взорвать этот город. |
Промелькнув через ворота заднего двора, я увидел свою долгожданную цель. Я сразу решил шмальнуть закладку, чтобы отпраздновать эту победу. Спрятавшись за углом, чтобы не попасться не в том месте, я вытащил пакетик из кармана и открыл его. Кокс был таким белоснежным и аппетитным, что я почти слюнки пустил.
Прикуривая зажигалкой, я подвёл пакет к носу и вдохнул. Бог, это был незабываемый аромат. Кокаин проник в мои ноздри, заставляя сердце биться быстрее. Меня накрыло волной эйфории и бесконечной энергии.
— О боже, это просто пиздец...
Выпустив густой дым, я чувствовал, как всё вокруг меня начинает клиниться. Граффитированные стены превращались в полотна нарисованных руками художников, а звук проходящего мимо метро становился искривленным и галлюциногенным.
— Чувак, я читаю глаза, как дорогу, - подумал я, продолжая наслаждаться этим путешествием.
Оставив дурь в прошлом, я направился в трущобы. Там была правда, место, где сырая жизнь рулит. Всяко было, но это меня не останавливало. Я был в поисках новых ощущений и адреналина.
— Чекни, бро, у меня тут есть псилоцибиновые грибы. Тебе интересно? - спросил меня один из местных пацанов.
— Давай катанемся, - сказал я, только захотев прокатиться по этой дороге.
Подорожуя по темным переулкам, мы нашли подходящее место для псилоцибиновых грибов. Я был готов упасть в бездну галлюцинаций и ощутить потоки сумасшедшего визуального опыта.
Пока грибы действовали, я забыл о реальности и вошел в другую реальность.
Я видел цветные горы и водопады, огромные механические жуки и звезды, которые улыбались мне. Звуки стали пронзительными, словно злобные эльфы заселились в моем сознании. Я потерялся во времени и пространстве, теряя свой разум в этих псилоцибиновых пещерах.
Но даже после таких сумасшедших приключений, я не забывал свою цель. Я всегда хотел показать миру, что я не просто наркоман, а босс всех боссов. И даже если я треснулся под влиянием наркотиков, я всегда оставался настоящим рэпером.
Ведь рэп - это не только о наркотиках и жестокости улиц. Это о возможности перевернуть мир с помощью слов, которые выходят из глубины души.
И я готов был плевать на любые стереотипы и общественное мнение. Я был настоящим боссом, и ничто не могло меня остановить.